0.9 Мультикультурна передісторія гестер прінн (роман б. мухерджі  (Page 5/6)

Бей відтворює історію Ганни, послуговуючись різноманітними історичними свідченнями: «Ми маємо, – каже вона, – корабельні та господарчі записи, у нас є листи та журнали, «Спогади», і, звичайно ж, «Червона літера» [12, 284]. У самому романі Н. Готорна міститься кілька «натяків» на індійське минуле Гестер: «Було в її натурі щось східне, щось розкішне, якась потреба в пишній красі, а її життя було таким, що задовольнити цю жагу вона могла тільки за допомогою своєї незрівнянної майстерності» [5, 63–64]. Саме цей абзац надихнув багатьох дослідників, зокрема Дж. Лі, на пошуки східного коріння Гестер [7].

Б. Мухерджі стверджує, що події відбувалися саме так, як це описано в її романі, запитуючи: «Хто може засуджувати Натаніеля Готорна за те, що він відхилився від правдивої історії про сміливу матір із Сейлема та її позашлюбну доньку?» [12, 285]. Деконструючи американську (літературну) історію, Бей стверджує, що Готорн почув історії про Ребекку, Ганну, їхніх дітей від свого діда моряка Джозефа Готорна (Joseph Hathorne), якому все переказала сама Ганна. «Володар світу» розповідає саме про те, що Н. Готорн оминув (свідомо або несвідомо). Письменниця могла б сказати словами Г. Анзалдуа: «Я пишу, щоб переписати ті історії, які інші написали про мене не так» [15, 169]. На думку Б. Мухерджі, Н. Готорн приховав частину історії Гестер, не розказуючи, що її донька – плід міжрасових стосунків. «Її» Ганна, яка повертається до Америки як Гестер, привозить з собою Чорну Перл, доньку від Джадава Сінгха. Чорна Перл – індо-американка на відміну від білої Перл «Червоної літери». Хоча Н. Готорн і зазначає, що Перл відрізняється від усіх інших дітей: пуритани «...відчували в матері й дитині щось чужоземне, таємниче, що суперечило тому, до чого вони звикли» [5, 70].

Роман Б. Мухерджі піддає сумніву європоцентристський канон американської літератури, вимагаючи визнати роль іммігрантів та мультикультурні аспекти американської історії, тому він став важливим внеском до американських студій. Оповідачка роману Бей Мастерс згадує: «Семінар Аси Браунледж на тему пуританства в Єйлі... породив бажання відшукати зв’язок, віру, що, маючи певні інтенції і достатньо розуму, ми можемо деконструювати часові та географічні бар’єри. Можливо, це привело до Вена. І до Сейлем Бібі, і заплутаних зв’язків Індії з Новою Англією» [12, 11]. Отже, письменниця висуває тезу про зв’язок між монокультурним походженням американської ідентичності та мультикультуралізмом. її роман – це сучасна спроба переглянути американську історію та літературу. Водночас у ньому проводяться паралелі між сучасними і колишніми програмами американських студій.

На думку американського літературознавця Б. Саймона, роман «Володар світу» може перебрати на себе роль «Червоної літери». Якщо на початку XX сторіччя заклади освіти ставили за мету американізувати нових іммігрантів через залучення до вивчення «канонічної» літератури, то сучасні університетські програми звертаються до глобальної культурної гібридності, гетерогенності, плюралізму. «Якщо нещодавня та давно вже назріла увага та повага до афро-американських та етнічних студій розпочала так звану «диверсифікацію» американських студій, то реакція американістів на нечуваний бум постколоніальних студій, можливо, призведе до їх «глобалізації»« [14, 431]. Б. Саймон цікавився у своїй статті (2000 р.), які зміни мають відбутися у програмі американських студій, щоб прийняти інтерпретацію «Червоної літери» Б. Мухерджі. Сьогодні «Володар світу» уже став програмним романом багатьох університетів (серед них – Єльський, Стенфордський, Берклі), до того ж увійшов не тільки до курсів азіатсько-американських чи етнічних студій, а й до загальних курсів американської літератури (часто присвячених готорнівській традиції, інтертекстуальності). Цікава щодо цього стаття викладачок з Нью-Йорка Дж. Абер і А. Крос про те, що інтерес американських студентів до класичних постатей літератури протягом останнього десятиріччя значно знизився. Але введення до програми творів сучасних авторів, таких як «Володар світу», посилило зацікавленість студентів та дало змогу глибше оцінити роль батьків американської літератури у процесі її розвитку. (Деякі приклади для можливого паралельного вивчення подаються в Таблиці).