0.9 Мультикультурна передісторія гестер прінн (роман б. мухерджі  (Page 4/6)

Оскільки життя Ганни Істон у романі Б. Мухерджі, – це виклад передісторії Гестер Прінн, між ними існує багато спільного: внутрішній розвиток жінок випереджає рух історії; вони дивляться на дійсність поглядом, що не скутий минулим та традиціями; самотність стала для них школою вільнодумства; вони здатні на сильне почуття, готові боротися за нього й захищати його. їхні чоловіки зникають, вважаються померлими, а потім знову з’являються. За сюжетом «Володаря світу», перед Ганною та Джадавом Сінгхом стоїть вибір, подібний до того, який постав перед Гестер та Дімсдейлом, – утекти разом чи залишитись. Гестер допомагає хворим і знедоленим, а Ганна дуже успішно лікує черепно-мозкові травми, за що її називають «Цілителькою Світу» [12, 8]. Крім того, жінок пов’язує спільне захоплення вишиванням: одна із вишивок Ганни Істон нагадує саме той клапоть червоної тканини, який автор «Червоної літери» знайшов у вступній главі «Митниця» [5, 30].

Гестер Прінн має багато спільного не тільки з Ганною, а й із її матір’ю Ребеккою. Вони одружені з пристаркуватими вченими, їм загрожує розлука з донькою (хоча Ребекка сама покидає Ганну). Ребекка тікає з коханцем до лісу, порушуючи моральні закони пуританського суспільства, як це робить і Гестер. Прізвища Ганни та Ребекки теж символічні: Ганна Істон (Easton від «East» – «схід») іде на схід, а Ребекка Вокер (Walker від «walk» – іти) іде геть від своєї доньки. Ганна пов’язана і з Перл – її часто називають «цінна, як перлина».

Гра з іменами та ідентичностями на цьому не закінчується2Докл. див. Simon В.: автор Бгараті Мухерджі розповідає історію вустами Бей Мастерс, яка у віртуальній реальності XVIІ ст. стає Багматі / Гестер, що саму Ганну називає своєю перлиною – Перл. Ініціали автора та оповідача збігаються невипадково, адже прізвище Мухерджі означає «господар визволення» («master of liberation»), що перегукується з прізвищем оповідачки Бей Мастерс – «господар» («master»). Таким чином, Б. Мухерджі показує, наскільки хисткі кордони, які розділяють континенти, часові відрізки, ідентичності, художню реальність і дійсність. Присутність у романі множинних образів Гестер і Перл свідчить про те, що немає єдино правильної версії подій. Б. Мухерджі зазначає, що Ганна (Гестер) була однією з тих жінок, що прожили унікальне життя, яким «історія рухається, мов чотирма смугами швидкісного шосе» [12, 189]. Тобто її життя, по-перше, було важливим для визначення напрямку руху спільноти, нації, людства. По-друге, воно мало особливе призначення – пов’язати континенти, минуле й майбутнє. По-третє, покликане було довести, що історія рухається паралельними потоками, тобто завжди існує кілька версій, кожна з яких може бути правдивою.

Свідомість Ганни, тобто Гестер Прінн, стає гібридною, у ній співіснують американський, британський, індійський/монгольський компоненти. Таким чином, письменниця розкриває гетерогенність одного з образів-символів американської ментальності. За словами Ентоні Апія, Мухерджі «амбіційно, нахабно і просто безсоромно хоче поєднати свій твір з романом Готорна, який часто називають «нашим найвидатнішим романом», – і вона заслужила цей зв’язок. Натаніель Готорн – її родич. Вона має право називатися його нащадком через століття» [2, 7]. Дослідник творчості Б. Мухерджі Алам Факрул стверджує, що «вписуючи Готорна у «Володаря світу»... та використовуючи кожну нагоду пов’язати свій роман із «Червоною літерою», Бгараті Мухерджі робить дві заяви: вона просить читачів вписати «Володаря світу» в традицію американського роману, розпочату Готорном, а також наголошує на історизмі свого твору» [4, 129].