0.6 Орієнталізм е. а. по та європейських письменників-романтиків  (Page 5/5)

Не оминув Е. А. По й тодішнього інтересу до «єгипетського». Мумія, що ожила, фігурує, скажімо, у його оповіданні «Декілька слів з мумією» Е. А. По. Присутні тут і інші елементи єгипетського етнографізму10«The grottoes at this point, although less magnificent than the Theban sepulchres, are of higher interest, on account of affording more numerous illustrations of the private life of the Egyptians. The chamber from which our specimen was taken, was said to be very rich in such illustrations; the walls being completely covered with fresco paintings and bas-reliefs, while statues, vases, and Mosaic work of rich patterns, indicated the vast wealth of the deceased» (Рос Е. A. Some Words with a Mummy // The Works of the Late Edgar Allan Рос. – Vol. 11. – New York: J. S. Redfield, Clinton Hall, 1850. – P. 439); «Approaching the table, I saw on it a large box. or case, nearly seven feet long, and perhaps three feet wide, by two feet and a half deep. It was oblong – not coffin-shaped. The material was at first supposed to be the wood of the sycamore (platanus), but, upon cutting into it, we found it to be pasteboard, or, more properly, papier maehe, composed of papyrus. It was thickly ornamented with paintings, representing funeral scenes, and other mournful subjects — interspersed among which, in every variety of position, were certain series of hicroglyphical characters, intended, no doubt, for the name of the departed. By good luck, Mr. Gliddon formed one of our party; and he had no difficulty in translating the letters, which were simply phonetic, and represented the word Allamistakco» (Ibid. – P. 439–440): «Stripping off the papyrus, we found the flesh in excellent preservation, with no perceptible odour. The colour was reddish. The skin was hard, smooth, and glossy. The teeth and hair were in good condition. The eyes (it seemed) had been removed, and glass ones substituted, which were very beautiful and wonderfully life-like, with the exception of somewhat too determined a stare. The fingers and the nails were brilliantly gilded» (Ibid. – P. 441).. Описані вони без надмірної деталізації, але з урахуванням основних прикмет. Цілком достеменно переказано автором і процес бальзамування стародавніх єгиптян, але мумії Скарабеїв із збереженими внутрішніми органами й мозком – це вигадка. Утім, творчості Е. А. По властиве комбінування генетично пов’язаних реалій і фантазій, унаслідок чого «сфантазоване» сприймається як «реальне».

Принциповим і засадничим фактором сходознавчої літератури європейського романтизму можна вважати опозицію «Схід – Захід», один зі складників якої – опозиція «Єгипет – Захід». Романтики, протиставляючи «єгипетське» й «західне», зосереджували увагу на відмінності природно-географічних умов, релігійно-культурних традицій, історико-політичних стандартів. У цілому, романтизований образ Заходу (чи то Стародавній Рим, Європа XIX ст. або Російська імперія) – це перевага здорового практичного розуму, раціоналізм, упорядкована державність, цивілізація. Єгипет як приналежний до Сходу, був інакшим світом, асоційованим із чудесами й містичною мудрістю, ірраціоналізмом, безмежною й відвертою тиранією влади, багатством, дикістю та ін. Прикметно, що коли Європа XIX ст. порівнювалась із мусульманським Єгиптом, то останній уважався диким, варварським, нецивілізованим, ворожим. Але Стародавнім Єгиптом європейці завжди захоплювались, вважаючи його прабатьківщиною європейської цивілізації, колискою наук, релігій і законів. Наприклад, у «Подорожі з Парижу в Єрусалим і з Єрусалиму в Париж» Ф.-Р. де Шатобріана, у «Подорожі на Схід» Ж. де Нерваля, у «Подорожі до Єгипту» Т. Готьє високо поціновані досягнення Стародавнього Єгипту та висловлено жаль з приводу мусульманського ставлення до «єгипетського». Зустрічаються в європейському літературному романтизмі й поодинокі зіставлення «єгипетського» з «американським». Приміром, уперше побачені узбережжя Єгипту Ф.-Р. де Шатобріану нагадати лагуни Флориди («Подорож з Парижа в Єрусалим і з Єрусалима в Париж»).

До сюжетної канви «Декількох слів з мумією» Е. А. По введено іронічно-алегоричну опозицію «США 40-х років XIX ст. – Стародавній Єгипет», де давньоєгипетські соціокультурні досягнення виглядають набагато прогресивнішими за американські: сучасники єгиптянина «Allamistakeo» вже давно розчаруватись у демократичному ладові, яким так пишаються громадяни США; архітектурі США ще дуже далеко до величних споруд Стародавнього Єгипту тощо. Лише виробництво в Америці пілюль, «Ponnonner’s lozenges or Brandreth’s pills» змусило «the Egyptian blushed and hung down his head». «Never was triumph more consummate; never was defeat borne with so ill a grace», – ці слова E. А. По можна вважати апогеєм його іронізування над американським суспільством.

І насамкінець варто зазначити, що в письменницькому доробку Е. А. По є твори, події в яких розгортаються на території біблійного Сходу11Біблійна орієнталістика займає вагоме місце у сходознавчій літературі європейського романтизму: «Подорож з Парижа в Єрусалим і з Єрусалима в Париж» і «Мученики» Ф.-Р. де Шатобріана, «Талісман» В. Скотта, «Марія» Т. Шевченка, «Магомет і Хадиза» П. Куліша та ін. – на околицях і в самому Єрусалимі («Історія Єрусалима»), а також у палестинському місті Птолемаід («Тінь» – «Shadow. A Parable», 1835). Писав він і відгуки на сходознавчі опуси, в яких виявив себе досить непоганим орієнталістом (наприклад, у «Review of Stephens’ Arabia Petraea» книга містера Стефенса проаналізована Е. А. По). При цьому було не лише названо авторів12«Valuable books of eastern travel are abundant – of which the labours of Niebuhr, Mariti, Volney, Porter, Clarke, Chateaubriand, Burckhardt, Buckingham, Morier, Seetzen, De Lamartine, Laborde, Tournefort, Madden, Maddox, Wilkinson, Arundell, Mangles, Leigh and Hogg, besides those already mentioned, are merely the principal, or the most extensively known» (Рое Е. A. Review of Stephens' Arabia Petraea // The Works of the Late Edgar Allan Рое. – Vol. IV. – New York: J. S. Redfield, Clinton Hall, 1856. – P. 371)., які описували Близьку Азію, а й процитовано деякі з їхніх праць13Morier's «Journey through Persia» та ін., що свідчить про обізнаність Е. А. По в цьому питанні.

Отже, результати цього компаративного дослідження дають достатньо аргументів, аби констатувати, що сходознавчоспрямована творчість Е. А. По з оригінальними й традиційними рецепціями «східного» вписується в канони європейської романтично-орієнтальної поетики.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ален Г. Эдгар По / Сокр. пер. с англ. С. Силищева, послесл. М. Урнова. – М.: Молодая гвардия, 1984.

2. По Э. Стихотворения. Проза / Перевод с англ. – М.: Художественная литература, 1976.

3. Hovey К. A. Poe’s Materialist Metaphysics of Man // A Companion to Рое Studies. – Westport, CN: Greenwood Press, 1996. – P. 347–366.

4. Koran / Translated by Sale J., 1734.