0.9 Мультикультурна передісторія гестер прінн (роман б. мухерджі  (Page 2/6)

Ідентифікуючи себе як американка з індійським корінням, Б. Мухерджі позиціонує свою творчість у дискурсі мейнстриму американської літератури. Звертаючись до «Великого американського роману», вона «кидає виклик недоступності літературного канону і критикує процес його формування», який ще більше увиразнює прірву між «мейнстримом» та «маргіналами» – «постколоніальними», «етнічними», «жіночими» та іншими літературними постатями [6, 32]. Мета письменниці – «урізноманітнити американську історію, переписати Американську книгу, перелицювати колоніальну історію та літературу Нової Англії» [14, 424]. Отже, беручись за перегляд поняття «американець», Б. Мухерджі звертається до того, кого, напевно, вважає основоположником самої «американськості».

Роман «Володар світу» – це історія про Ганну Істон, яка народилася 1670 року в м. Сейлем, штат Массачусетс. Описуючи її життя, письменниця викладає передісторію Гестер Прінн Н. Готорна: Ганна (Гестер) потрапляє до Індії та з часом перетворюється на Сейлем Бібі – коханку раджі, від якого вона, повернувшись до Америки, народить доньку (Перл).

Події, що трапилися з Ганною, відтворює Бей Мастерс, випускниця Єльського університету, яка цікавиться зіткненням систем цінностей Нового та Старого світів, природою часу. Бей досліджує історію діаманта, який належав імператору мусульман Аурангзебу і якимсь чином потрапив до рук американки Ганни. Розплутати загадку допомагає чоловік Бей Вен Айер (з Індії), комп’ютерник, який створює програму віртуальної реальності, що дає змогу Бей потрапити в Індію XVII ст. і стати свідком зникнення діаманта.

Отже, Б. Мухерджі засвідчує гетерогенність «американця» від самого початку його формування, чого домінантна група не визнавала. У самому вступі «Митниця» є підтвердження поглядів Б. Мухерджі. Н. Готорн добре усвідомлював важливість торгових контактів з Індією для Сейлема та Америки. Саме рядки його роману могли надихнути Б. Мухерджі на проведення історичного та літературного пошуку і зрештою до написання «Володаря світу»: «Перебираючи та переглядаючи цей мотлох у кутку; розгортаючи документи один за одним; читаючи назви кораблів, які давно пішли на морське дно або згнили на пристані, та імена купців, уже зовсім забуті на біржі і ледь помітні на могильних плитах; дивлячись на все це втомлено, з сумом, з ненавмисною цікавістю, з якою ми дивимось на колись активне, а тепер бездиханне тіло; пробуючи за цими висохлими кістками відтворити в уяві, яка стала лінивою від бездіяльності, образ міста в ті радісні для нього дні, коли Індія була ще маловідомою країною, і тільки сейлемці знали туди дорогу, – так ось, перебираючи паперовий непотріб, я випадково взяв у руки невеликий пакунок, акуратно загорнений у шматок старого, пожовклого пергаменту» [5, 29], – писав Н. Готорн. Далі він зображує душевні переживання героїв, події їхнього внутрішнього світу. Б. Мухерджі вирішила розповісти про те, що він оминув увагою – про яскраве минуле Сейлема, його торгівлю та контакти зі світом. В інтерпретації письменниці Сейлем перетворюється із замкненого пуританського міста XVII сторіччя на відкритий світу простір, у якому на початку європейської колонізації зустрічаються Америка та Могольська Індія.